Україна може стати “Китаєм” європейського оборонпрому. Колонка Арно Дасьє та Мета Озера

Французький та український оборонпром добре доповнюють одне одного, вважає бізнесмен та інвестор Арно Дасьє. Він працює з Україною з 2005 року, зокрема інвестує в місцеві стартапи (серед них — виробник тактичних рацій HIMERA).

Арно переконаний, що тісна співпраця України та Франції в сфері оборони і особливо в безпілотних технологіях принесе користь обом країнам. Детальніше свою думку він розкрив у колонці для французького revueconflits.com, яку написав разом із співзасновником розвідувальної компанії Strateon Метом Озером. З дозволу авторів Defender публікує український переклад статті.

Як і в інших країнах Заходу, розвиток французького оборонпрому полягає в повільному створенні дедалі складніших та дорожчих озброєнь. Але початок повномасштабної війни в Україні показав, що багато зразків західної зброї непридатні до використання, непрактичні та надто дорогі, аби ризикувати ними на передовій. Чимало українських військових зізнаються, що уникають використання західних дронів, адже бояться втратити десятки тисяч євро на завданні, з яким цілком може впоратися апарат за 500 євро. Оператори дронів з-під Часового Яру підтверджують, що українські інженери нерідко розбирають західне обладнання, щоб дістати необхідні компоненти та за допомогою них створити саморобні прототипи, які краще відповідають реаліям окопної війни на сході України.

На відміну від гонитви за високими технологіями, що озброїла Францію дорогою, але подекуди малопридатною для сучасної війни технікою, Україна обрала шлях гнучкої та надзвичайно адаптивної оборонної індустрії. У країні козаків щодня створюють тисячі дронів на сотнях мікровиробництв, які перебувають під безпосереднім контролем бойових підрозділів. Безпілотники вже довели свою ефективність у всіх сферах – розвідка, удари по глибокому тилу, тактичні атаки, знищення військових кораблів тощо. Вони дозволяють Україні вести високотехнологічну напівпартизанську війну – достатньо потужну, щоб стримувати російський наступ.

Станом на 2024 рік 60% втрат російських військ спричиняють удари дронів. Чорноморський флот фактично виведений з ладу завдяки морським дронам MAGURA та SEA BABY. А російські нафтопереробні заводи та логістичні центри опинилися під загрозою «діпстрайків» від надлегких безпілотних літаків, що раніше виконували цивільні задачі, а тепер завдають ударів по глибокому тилу Росії на відстані до 1200 км.

Ця стратегія вимагає значних виробничих потужностей для забезпечення всіх українських підрозділів, оскільки споживання дронів зростає експоненційно. У 2024 році воно оцінювалось в 1,4 млн одиниць, а у 2025-му перевищить 4 млн. Українці роблять ставку на масовість – дешеві, доволі прості у виробництві БПЛА, ідеально адаптовані до умов сучасної війни. Втім, про якість теж не забувають: окремі українські виробництва вже виготовляють стійкі до засобів РЕБ автономні дрони, які використовують інерційні системи навігації та/або штучний інтелект. Нещодавно в Україні вже виготовили першу тисячу дронів, на 100% зібраних із локальних компонентів — без жодного китайського гвинтика.

А що тим часом робить Франція? Оголошує про намір створити виробничі потужності для випуску 700 дронів на рік… Цього ледве вистачило би на кілька годин боїв на українському фронті. Французький ударний дрон Aarok стане доступним лише через п’ять років – так оцінили час, необхідний для тестувань, які українці проводять за кілька тижнів. Очевидно, що Франція не зможе самостійно задовольнити свої потреби у військових дронах.

Водночас Україна після завершення війни матиме, по-перше, колосальні виробничі потужності для випуску безпілотників, які потрібно буде виводити на міжнародні ринки, по-друге — безцінний досвід, яким вона зможе поділитися зі своїми союзниками та клієнтами. Це створює унікальну можливість для французьких оборонних гігантів уже зараз налагодити стратегічні партнерства з українськими компаніями, які забезпечать їм виробничі, сервісні та R&D-можливості, а також інноваційні технології, дуже конкурентні по ціні та реально протестовані на полі бою.

Українці прагнуть створювати спільні підприємства із західними партнерами, які мають фінансові ресурси, репутацію та міжнародні комерційні платформи, яких їм поки що бракує. Французька оборонна індустрія має в Україні відмінну репутацію завдяки високій якості своєї техніки – гаубиць Caesar, літаків, ракет, транспортних засобів тощо. На папері співпраця виглядає ідеально. Однак на практиці важливо якнайшвидше вибудувати взаємодію та довіру. Для цього французьким компаніям варто активніше задовольняти українські потреби — у фінансах, техніці та компонентах.

Якщо не стати партнерами українських оборонних компаній зараз, то французькі підприємства ризикують потім зіткнутися з потужною конкуренцією з боку українців, які пропонуватимуть якісну, перевірену в боях продукцію за значно нижчими цінами, особливо на ринках, що розвиваються. І українські інновації не обмежуються дронами. Тут активно розробляють крилаті ракети, системи РЕБ та бронетехніку, які здатні конкурувати з провідними виробниками оборонної промисловості Франції. Навіть гаубиця Caesar не застрахована від конкуренції: нині Україна випускає 150 САУ «Богдана» на рік, а незабаром вони отримають модуль оптимізації стрільби, яка що коштуватиме на 80% дешевше за аналогічну систему від KNDS.

«Майбутнє європейської безпеки та французької оборонної індустрії залежить від налагодження тісної співпраці з найефективнішими українськими defence-компаніями»

Україна може стати “Китаєм” європейського оборонпрому — високотехнологічним, низькобюджетним науково-виробничим хабом. Це дозволить Європі зменшити залежність від китайських компонентів чи американського озброєння. Майбутнє європейської безпеки та французької оборонної індустрії безпосередньо залежатиме від налагодження тісних партнерств з найефективнішими українськими компаніями.

Надто мало хто у Франції це розуміє. Наші сусіди, натомість, вже почали займатися цим. Німецькі Rheinmetall та Diehl активно створюють виробничі потужності в Україні. Чеська компанія CZ відкрила там підприємства для виробництва стрілецької зброї. Країни Скандинавії є головними партнерами українців та планують десятки спільних інвестиційних проєктів за “данською моделлю”, що дозволяє виробляти техніку в Україні, одночасно отримуючи цінний зворотний зв’язок.

Французька оборонна промисловість перебуває на екзистенційному перехресті. Франція теж: ми не досягнемо успіху в переозброєнні без адаптації нашого виробництва та R&D. Ще є час, аби сісти на нічний поїзд до Києва, висловити свою солідарність з відважними українцями та оцінити їхню стійкість і винахідливість, відвідавши неймовірні оборонні виробництва. Ми можемо виграти дуже багато, якщо будемо допомагати зараз — щоб бути разом краще готовими до завтрашніх викликів.

Арно Дасьє

Підприємець та інвестор

• X
• LinkedIn

Мет Хаузер

Співзасновник розвідувально-аналітичної компанії Strateon

• LinkedIn