Чорне дзеркало #44: БМ-35 над Києвом, РСЗО “Сарма”, самозарядний міномет та інші новинки російського miltech

Однією з найбільш обговорюваних тем серед російських військових оглядачів цього тижня стало застосування терміналів Starlink на дронах, що долітали до Києва. Крім цього, росіяни продовжують презентації оновлених і модернізованих розробок для міжнародної виставки – цього разу в Саудівській Аравії покажуть РСЗО “Сарма” калібру 300 мм. Про ці та інші російські розробки – у тижневому огляді Defender Media.

“Италмас”/БМ-35 зі Starlink

Росіяни почали активно застосовувати бойовий безпілотний літальний апарат БМ‑35, також відомий під назвою “Италмас”, із онлайн-керуванням по супутниковому зв’язку Starlink. Як пише військовий оглядач і радник міністра оборони Сергій Бескрестнов, цей дрон є другим за частотою застосування, але рідко трапляється середо трофеїв, оскільки обладнаний системою детонації.

БМ-35 буває двох типів в одному корпусі:

• БМ з двоциліндровим двигуном, який здатний нести до 15 кг бойової частини. Бойова частина може складатися з 1-3 боєприпасів;
• БМ з чотирициліндровим двигуном і можливістю нести бойову частину вагою 27 кг.

За відкритими даними, БМ‑35 — це паливний безпілотник‑камікадзе з двигуном у носовій частині та крилом розмахом приблизно 1,8 м і довжиною близько 2 м. Апарат оснащений двотактним бензиновим двигуном DLE з тягнучим гвинтом, курсова камера забезпечує відеоспостереження й наведення. Виробник дронів – компанія Aeroscan зі складу концерну ZALA Aero. За даними порталу War&Sanction, ці дрони містять щонайменше 41 компонент іноземного виробництва.

За даними розробників, дальність польоту БМ-35 складає до 500 км, висота – до 4 км, крейсерська швидкість – до 120 км/год.

Станом на 31 січня відомо, що компанія-виробник Starlink SpaceX спільно з українським Міноборони працює над обмеженням використання терміналів зв’язку на російських дронах.

Mesh‑радіомодем для БпЛА

У мережі з’явилися відео, де демонструється компактний mesh‑радіомодем, схожий за конструкцією на той, який використовується на ударних безпілотниках типу Shahed. Основна відмінність — мініатюрні розміри корпусу, що робить пристрій придатним для встановлення на менші БпЛА. Дальність його роботи оцінюється російськими джерелами в 50–100 км, при цьому робочий діапазон частот не відрізняється від модемів “Шахедів”.

Як пише Сергій Бескрестнов, цей тип модему забезпечує формування розподіленої mesh‑мережі, яка може служити каналом передачі даних між безпілотниками в єдиній мережі. Вони також вказують, що після обмеження використання супутникового зв’язку Starlink противник може знову повернутися до застосування mesh‑комунікацій.

Роботизований мінометний комплекс на шасі “Курьер”

Роботизована платформа “Курьер” набула серед російських військових великої популярності, і на її основі реалізують нові варіанти озброєнь. Фактично розробник не повідомляє про нові патенти чи випробування, однак військові оглядачі регулярно публікують нові способи використання платформи. Водночас, немає даних про те, наскільки масовим є застосування кожного окремого рішення.

Цього разу НРТК “Капс” встановило на “Курьер” дистанційно керований міномет із маніпулятором, який здійснює заряджання через ствол. Заявлено, що міномет може вражати цілі на відстані близько 4 км й використовує широкий спектр мін 82 мм.

РСЗВ “Сарма” на виставці в Саудівській Аравії

У Саудівській Аравії напередодні виставки World Defense Show 2026 російський державний експортер “Рособоронэкспорт” представив нову реактивну систему залпового вогню “Сарма” калібру 300 мм. Знімки, оприлюднені в соціальних мережах 29 січня 2026 року, показують машину на шасі КамАЗ‑63501 під броньованою кабіною, що є частиною кампанії з просування нового MLRS на ринку Близького Сходу.

“Сарма” оснащена шеститрубною пусковою установкою для 300‑мм ракет і інтегрована з автоматизованою цифровою системою управління вогнем. Завдяки меншій масі й кількості труб у порівнянні з важкими системами типу Торнадо‑С, платформа орієнтована на високу мобільність і швидке розгортання, що дозволяє реалізувати тактику “вистрілив — відійшов”.

Система сумісна з повним спектром 300 мм ракет сімейств “Смерч” і “Торнадо‑С”, включно з некерованими ракетами дальністю до 90 км та керованими боєприпасами дальністю до 120 км.

Зенітний роботизований комплекс “Зубр”

Російські військові підрозділи отримали на озброєння автоматизовані зенітні роботизовані комплекси “Зубр”, призначені для виявлення, супроводу та ураження маневрених і малорозмірних безпілотних літальних апаратів. Заявлено, що системи вже розгорнуті на бойовому чергуванні для прикриття критично важливих тилових об’єктів.

За заявою розробників, комплекс здатен самостійно виявляти дрон і брати його на автоматичний супровід. Роль оператора зводиться до ухвалення рішення та подачі команди на ураження цілі. НРК використовує алгоритми машинного зору та прогнозування траєкторії для реагування на загрози в режимі реального часу.

У базову конфігурацію “Зубра” входять чотири бойові модулі зі стрілецьким озброєнням, командний пункт і власна радіолокаційна станція з активною фазованою антенною решіткою. РЛС забезпечує виявлення цілей на дальності до 10–15 км залежно від рельєфу та рівня перешкод, з кутовою точністю позиціонування до 0,5–1 градуса, що дозволяє працювати проти низьковисотних і малопомітних БпЛА.

Раніше повідомлялося, що бойові модулі комплексу можуть оснащуватися кулеметами ГШГ-7,62 або ПКТ, адаптованими для зенітного застосування. Комплекс має модульну архітектуру і може інтегруватися з іншими системами ППО.

Ручний сіткомет “Паук-30Б”

У Росії розпочинаються випробування нового переносного комплексу протидії FPV-дронам — сіткомета “Паук-30Б”. Розробка нібито вже направлена в зону бойових дій.

“Паук” вистрілює нейлонову сітку, як заявлено, на відстань до 30 метрів. Ключовою особливістю виробу називають високу швидкість перезарядки – до 10 с. Боєприпас-сітка виконаний у вигляді одноразового магазина.

Бронетранспортер БТР-22

Бронетранспортер БТР-22 від “Ростеху” везуть на World Defense Show 2026 у Саудівській Аравії.

Конструкція бронемашини зазнала суттєвої модернізації порівняно з попередніми моделями. Моторно-трансмісійне відділення перенесене в носову частину корпусу, а десантний відсік, відповідно, – у кормовій частині, із двома дверима для висадки особового складу.

Озброєння БТР-22 включає 30-мм автоматичну гармату 2А72, здатну застосовувати бронебійно-підкаліберні снаряди ЗБМ8 “Кернер” із бронепробивністю до 55 мм сталевого еквівалента на дистанції 500 метрів, а також спарений 7,62-мм кулемет. Захист екіпажу і десанту посилено завдяки використанню сучасних марок сталі та принципу рознесеного бронювання, що забезпечує стійкість до ураження крупнокаліберною зброєю, включно з 12,7-мм бронебійно-запалювальними кулями Б-32.

Максимальна швидкість машини по шосе становить до 100 км/год. Платформа передбачає встановлення навісної броні, протидронових “козирків” і зенітно-кулеметних модулів.

ШI-модуль керування турелями “Ронин-3”

Росія випробувала новий блок управління і наведення для турелей з елементами штучного інтелекту, здатний автономно уражати повітряні цілі. Про це повідомило конструкторське бюро “Талламхо”.

Система може працювати в ручному, напівавтономному та автономному режимах. У напівавтономному режимі штучний інтелект виявляє ціль, а оператор ухвалює рішення про відкриття вогню. В автономному режимі турель працює повністю самостійно без участі людини.

Розробники зазначають, що система дозволяє захищати стаціонарні позиції без присутності персоналу, що зменшує ризики ураження особового складу артилерією. ШI-модель також здатна розпізнавати дрони літакового типу та працювати в нічний час за певних конфігурацій.

Турель із блоком “Ронин-3” може встановлюватися як на пікапи, так і на наземні роботизовані платформи, включно з гусеничними і колісними.

Система РЕБ “Ястреб 1.0”

Росіяни починають випробування системи РЕБ “Ястреб 1.0” для протидії БПЛА. Повідомляється, що розробники “відмовилися від класичної архітектури з набором генераторів перешкод”. Натомість система “побудована за інтелектуальним принципом” і нібито може одночасно придушувати канали управління і навігації БПЛА та автоматично виявляти їхні робочі частоти.

Заявляється, що система забезпечує прискорене сканування радіодіапазону від 100 МГц до 6 ГГц у порівнянні з наявними рішеннями. Це дає змогу оперативно реагувати на зміну параметрів сигналів, у тому числі при використанні дронами режимів псевдовипадкової перебудови частот. Система може працювати в традиційному режимі перешкоджання, а також придушувати лише активні частоти, тоді як решта спектра продовжує контролюватися для виявлення нових сигналів.