Дефіцит інженерів у defence tech: ринок зростає швидше, ніж з’являються фахівці

У другій половині 2025 року кадровий дефіцит став однією з найгостріших проблем українського defence tech. На тлі стрімкого зростання галузі компанії дедалі частіше стикаються з ситуацією, коли на інженерні вакансії не відгукується жоден кандидат або їх кількість обмежується 1–2 людьми.

Про це йдеться у дослідженні рекрутингової компанії ITExpert, яка проаналізувала дані профільних університетів, порівняла навчальні програми та провела опитування оборонних компаній. Defender Media переповідає найцікавіше.

Кого не вистачає найбільше

За оцінками аналітиків, в Україні працює понад 500 компаній з галузі defence tech. Водночас кількість фахівців, здатних працювати з апаратними рішеннями та “залізом”, зростає значно повільніше, ніж потреби ринку.

За словами CTO ITExpert Миколи Клєстова, ринку бракує інженерів, здатних створювати апаратні рішення з нуля — мікросхеми, плати, модулі зв’язку та навігаційні системи. Такі компетенції формуються роками й потребують доступу до лабораторій, а не лише коротких курсів.

Recruitment Manager Twist Robotics Павло Чубка зазначає, що найбільший дефіцит спостерігається серед PCB Design Engineer та RF Engineer. Попит на них різко зріс, тоді як пропозиція майже не змінилася. Особливо цінуються інженери з досвідом роботи з FPV-дронами та системами зв’язку з урахуванням впливу РЕБ.

У Frontline Robotics додають, що найважче знайти фахівців, які поєднують знання електроніки та конструкторської справи — розведення плат, роботу в Altium і пайку компонентів.

Приріст вступу не закриває потреб ринку

У 2025 році кількість заяв на ключові defence tech-спеціальності в КПІ ім. Ігоря Сікорського та Львівській політехніці зросла на 23–82%. Найбільший приріст показали напрями “Авіоніка” та “Авіаційна та ракетно-космічна техніка”.

Попри це, рівень вступу не повернувся до довоєнних показників, тоді як потреба ринку у нішевих інженерах суттєво зросла. За даними ЄДЕБО, середній набір у КПІ становить близько 3,8 тис. студентів і щороку продовжує скорочуватися на 12%. У Львівській політехніці набір тривалий час тримався на рівні 780 осіб, а у 2025 році зріс до 880 — найвищого показника за п’ять років.

Проте попит на інженерні спеціальності серед абітурієнтів залишається стабільно низьким. Під час вступної кампанії-2025 більшість обирали менеджмент, психологію та право, тоді як технічні науки залишилися серед аутсайдерів, пише у своїй колонці Андрій Лавренович, HRD компанії-виробника дронів “Генерал Черешня“.

Освіта не встигає за потребами фронту

При цьому заклади освіти у своїх навчальних програмах не встигають за потребами фронту. За словами Лавреновича, лише кілька програм в Україні адаптовані до реалій війни — зокрема бакалаврська програма НаУКМА “Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка”, аналогічна програма в КПІ, магістерська програма КАІ “Інженерія безпілотних авіаційних комплексів” тощо.

Дослідження ITExpert також фіксує системну прогалину в навчальних програмах. Частина з них досі не включає критично важливі модулі — радіоелектронну боротьбу, high-speed PCB design, роботу в Altium, пайку та роботу з реальним “залізом”.

Водночас університети поступово залучають бізнес до оновлення освіти. У КПІ працюють лабораторії за участі SQUAD, Ajax Systems, Skyfall, Datacom, Keysight, Melexis, EPAM та інших компаній. У Львівській політехніці — простори від Infineon, Ajax, Lifecell, Kyivstar і Cisco. Це дає студентам доступ до сучасного обладнання — від embedded-систем до мікроелектроніки.

Окрему роль відіграють пришвидшені програми навчання. Зокрема, курс Embedded Development у Beetroot Academy у 2025 році навчав близько 50 студентів і передбачав шість практичних проєктів із роботою з hardware з першого модуля.

Як компанії намагаються закрити розрив

Серед практик, які учасники ринку називають найбільш ефективними, — співпраця з університетами, створення навчальних лабораторій і програм стажувань, підготовка інженерів усередині компаній, внутрішні переходи між ролями (зокрема з RF-інженера в PCB-design), а також програми інтеграції ветеранів у R&D-команди.

Окремо у звіті відзначено кейс defence tech-компанії “Атлон Авіа“, яка працює не лише з університетами, а й зі школами. У 2025 році компанія запустила курс “Як працюють безпілотні системи” на базі БпЛА “Фурія” для вчителів предмета “Захист України” у партнерстві з Департаментом освіти Харкова.

Водночас дослідження ITExpert фіксує позитивні зрушення: університети оновлюють навчальні програми, онлайн-курси додають практичні модулі, компанії інвестують у лабораторії.