D3 вийшли з тіні: що відомо про 16 стартапів із портфоліо фонду

Нещодавно інвестиційний фонд D3 оголосив про вихід із тіні, оприлюднивши інформацію про 16 інвестицій, здійснених за два роки роботи фонду. Щонайменше половина портфоліо – українські стартапи. Defender Media розповідає найголовніше про фонд та його портфельні компанії.

Про фонд

Інвестиційний фонд Dare to Defend Democracy (D3) засновано в 2023 році. Компанія інвестує виключно в оборонні інновації. Керівна партнерка фонду – Евелін Бучацький, добре відома в Україні по роботі в Eastlabs, TA Ventures і TechStars. Крім неї в фонді працюють партнери Антон Верховодов і Еля Чєчєнєва, а також інвестиційний менеджер Тарас Луців. Один із інвесторів фонду – колишній CEO Google Ерік Шмідт.

D3 інвестує на ранніх стадіях, стандартний чек – $125 000, але фонд оголошував про намір збільшити цю суму. 30 квітня на конференції Invest in Bravery Верховодов заявляв, що з моменту заснування фонд інвестував близько $3,7 млн, з них приблизно $1,5 млн – в українські стартапи. За його словами, в деякі портфельні компанії фонд уже здійснив повторні інвестиції.

На сьогодні D3 – один із найактивніших інвестфондів у сфері оборонних технологій у Європі. Донедавна про інвестиції D3 було відомо переважно із релізів портфельних компаній, але в квітні 2025 року компанія вирішила самостійно оприлюднити більшість свого портфоліо.

«Ми довго працювали в тиші, розвиваючи портфель рішень і підтримуючи засновників, які переосмислюють сучасне поле бою. Але зараз час говорити відкрито — про те, що працює, чого ми навчаємось на фронті, і що створюють наші команди просто зараз», — зазначають у D3.

Про портфоліо

За майже два роки фонд D3 профінансував 16 оборонних стартапів. Вони представляють 5 країн і 10 технологічних вертикалей у сфері defence tech.

Серед компаній, у які інвестував фонд, — розробники автономних дронів, роботизованих систем, протидронових технологій, тактичних навігаційних рішень та засобів виявлення загроз. Дві компанії в портфелі D3 залишаються неназваними: відомо лише, що одна працює над протиповітряною обороною від дронів і ракет, а інша шукає енергетичні рішення для поля бою. Defender Media публікує короткий огляд проєктів із портфоліо D3.

Український стартап Ailand Systems спеціалізується на розробці автономних дронів для розмінування, сільського господарства та сталого розвитку. Їхні безпілотники оснащені технологіями LIDAR та штучним інтелектом для ефективного виконання завдань у складних умовах. У липні 2024 року компанія залучила $200,000 інвестицій від партнерів Uklon, отримала грант від державного кластера Brave1, а ще раніше — виграла грант від Google. Основна розробка компанії — дрон-розмінувальник ST1, розроблений і побудований з нуля спеціально для виявлення наземних мін. Він може повністю автоматизувати операції з виявлення наземних мін, роблячи процес швидшим, дешевшим та безпечнішим.

Airlogix – ще один український проєкт, що розробляє безпілотні літальні апарати для військових та цивільних застосувань. Їхні платформи включають електричні VTOL (вертикальний зліт та посадка) дрони, що забезпечують ефективну доставку та розвідку. Стартап було засновано 2020 року з прицілом на розробку комерційних БПЛА для доставки медичних вантажів. Після початку повномасштабного вторгнення компанія змінила фокус на БПЛА для розвідки та ціленаведення артилерії. Основним продуктом компанії є безпілотний авіаційний комплекс “ГОР” — тактично-розвідувальний дрон з дальністю польоту до 100, стійким до РЕБ модулем зв’язку та здатністю виконувати роль ретранслятора для інших дронів. Компанія є резидентом Дія.Сіті й має укладені з державою контракти. За словами СЕО Віталія Колесніченка, стартап уже залучив понад $1 млн інвестицій і планує подвоїти цю суму для масштабування.

Buntar Aerospace — український оборонний стартап, який створює розвідувальний БпАК Buntar та програмне забезпечення Buntar Copilot для планування та виконання розвідувальних місій, що автоматизує роботу оператора БпЛА. Компанію визнали стартапом 2024 року за версією Innovation Development Fund Award. Співзасновник проєкту Богдан Сас розповідав у інтерв’ю для Defender Media, що компанія залучила вже майже $4 млн.

Drone Space Labs — українська R&D-лабораторія з розвитку БПЛА. У каталозі компанії – багатоцільовий БПЛА “Вуйко”, ударні дрони серії “Бандерик”, “Бандерик-24” і “Великий Бандерик”, наземна станція управління “Дронарня”, ударний БпАК “Шухевич”, дрон перехоплювач Eagle Interceptor, ретранслятор “Відлуння”, купольний РЕБ. Компанія також працює з ГО “Дронарня” для навчання як пілотів, так і інженерів із БПЛА. Про залучення інвестицій від інших фондів компанія публічно не оголошувала.

Flightmind – український стартап, що спеціалізується на розробці інноваційних рішень у сфері обробки зображень і машинного навчання. Зараз компанія займається розробкою навігації, яка працює без GPS, що дозволяє БПЛА орієнтуватися у просторі в умовах сильної протидії РЕБ, коли відсутній зв’язок зі супутниками GPS чи пілотом. В 2024 році проєкт вигравав хакатони від Мінцифри та Міноборони, а до того представляв Україну на технологічній виставці VivaTech 2023 в Парижі. Більш детальної публічної інформації про розробки наразі немає.

Український стартап Frontline спеціалізується на розробці розвідувальних БпЛА Zoom і “Лінза”, а також бойових роботизованих модулів — зокрема, турелей “Буря” для 40-мм гранатомета Mk 19. У своїх продуктах компанія застосовує власні системи візуальної навігації без GPS та платформу зв’язку. За даними компанії, зараз у ЗСУ вже використовують 7 розробок Frontline. Нещодавно стартап закрив посівний раунд інвестицій, лід-інвестором и стратегічним партнером стала компанія Quantum Systems.

Ще один український проєкт Swarmer розробляє технології для автономної координації команд роботів, що дозволяє ефективно виконувати колективні завдання в складних умовах. Їхні рішення сприяють підвищенню ефективності операцій та зменшенню ризиків для особового складу. Програмне забезпечення на основі ШІ дозволяє одному оператору керувати роєм дронів, ставити цілі та надавати схвалення для виконання чи скасування команди. Стартап був представлений на “Арсеналі талантів” в березні, а також визнаний одним із найбільш перспективних проєктів подвійного призначення. У 2024 році компанія залучила $2,7 млн інвестицій, раунд очолила американська оборонна технологічна компанія R-G.AI. До фінансування також долучилися Radius Capital, Green Flag Ventures і D3.

Європейський стартап TYTAN Technologies спеціалізується на розробці доступних рішень для протидії дронам, зокрема засобів для нейтралізації ворожих безпілотників як на полі бою, так і на об’єктах критичної інфраструктури. Компанія співпрацює із UXS Alliance та  ARX Robotics. Продукти компанії розробляються в Німеччині й проходять випробування на полі бою в Україні. В Україні Tytan залучений до державного кластера Brave1, у Німеччині – отримував гранти від федерального уряду Баварії.

Zvook — це український проєкт з розробки мережі акустичних датчиків для виявлення повітряних об’єктів, зокрема, безпілотників і ракет. Рішення стартапу використовуються для моніторингу і раннього виявлення загроз в небі, що дозволяє оперативно реагувати на них. Компанія розробляє як мережеві акустичні сенсори для контролю повітряного простору, так і портативні – для обізнаності в навколишній повітряній обстановці. Портативний сенсор, придатний для використання мобільними вогневими групами, працює на відстані до 1 км, визначає клас повітряного об’єкта  і потребує лише хвилину для встановлення перед використанням. Мережеві сенсори визначають також висоту, швидкість, траєкторію та координати цілі. В основі технології лежить програма машинного навчання.

Guardian RF спеціалізується на розробці систем виявлення безпілотників із використанням радіочастотних технологій. Їхні рішення дозволяють швидко ідентифікувати та нейтралізувати загрози від ворожих дронів. Продукти стартапу розробляються та збираються в США. Поточні розробки, за даними компанії, дозволяють точно виявляти дрони на відстані до 5 км та визначати розташування оператора. Повідомляється, що технології Guardian RF пройшли перевірку в реальних бойових умовах в Україні. Серед основних продуктів: портативний детектор дронів Scout та мережа виявлення, відстеження й картографування активності дронів Mosaic Sensor Network.

HIGHCAT — німецький розробник безпілотників для військових та правоохоронних цілей. Дрони компанії використовуються для розвідки, спостереження та інших тактичних задач. Відомо про дві розробки: розвідувальні квадрокоптери HCI та HCP. Влітку 2024 року стало відомо, що компанія випробовує в Україні новий дрон HCX на оптоволокні з дальністю польоту до 20 км.

Kela Technologies — ізраїльський стартап, що пропонує безпечні платформи для інтеграції різноманітних технологій, у тому числі цивільних – моделі ШІ, сенсори та інші пристрої — для військового використання на полі бою. Компанія заснована для протидії руху ХАМАС й орієнтується, зокрема, на роботу з безпілотниками. Відомо про залучення щонайменше $11 млн від венчурного фонду Sequoia та ще $28 млн від Lux Capital. Після початкових випробувань стартап планує виходити на європейський та американський ринки.

Neros Technologies — американський стартап, що працює над розробкою нових поколінь безпілотних літальних апаратів. У березні стало відомо, що в рамках «Міжнародної коаліції дронів» компанія уклала контракт про поставку 6000 FPV-дронів-камікадзе Україні впродовж 6 місяців — і це найбільший обсяг для будь-якого американського виробника дронів. Основні продукти компанії — ударний FPV-дрон Archer, наземна станція РЕБ Crossbow та стаціонарна станція керування максимальної дальності Longbow. У березні стартап залучив загалом $35 млн від Sequoia Capital, Interlagos, D3 та  Keller Rinaudo Cliffton.

STRIDAR — американська компанія, що спеціалізується на розробці масштабованих роботизованих систем для розмінування, що дозволяють ефективно та безпечно виконувати завдання з нейтралізації вибухонебезпечних предметів. Модульні безпілотні наземні транспортні засоби (БНТ) спеціально створені для підтримки операцій з логістики, розчищення та мобільності у військовому, цивільному та комерційному секторах. Інформації про залучення інвесторів компанія не оприлюднювала.