Чорне дзеркало #9. Китайські дрони і лазери для росіян, а також оновлений Supercam, “Стрекоза”, “Рубикон” і “Дань-М”

Українські військові, чиновники та підприємці стурбовані розвитком ворожих безпілотних технологій. На щомісячній нараді з питань застосування та розвитку безпілотних систем Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заслухав доповідь розвідки щодо формування в російській армії військ безпілотних систем та надходження нових зразків БпЛА і НРК. “Ворог копіює досвід Сил оборони України та активно масштабує свої безпілотні підрозділи”, – зазначає Сирський. Цього тижня блогери та учасники профільних івентів особливо акцентували на діяльності ворожого підрозділу “Рубікон” – російського центру розвитку безпілотних технологій, який курує безпосередньо міністр оборони РФ Бєлоусов.

Ще одна проблема – поставки найбільш популярних у війську дронів DJI Mavic. За словами президента Зеленського, Китай блокує “мавіки” для України, але постачає їх Росії. Крім того, Пекін почав постачати російській армії лазерні системи ППО для захисту від безпілотників. Ці чинники призводять до того, що українська армія більше не володіє перевагою в застосуванні БпЛА на фронті.

Детальніше про те, як змінюється російський miltech – у “Чорному дзеркалі” #9. Цю добірку редакція Defender Media публікує для того, аби українські розробники, військові та їхні партнери розуміли, з чим мають справу.

Що робити з “Рубіконом”

29 квітня на презентації розвідувального дрона Buntar-3 та програмної оболонки Buntar Copilot у Києві відбулася панельна дискусія за участі командирів безпілотних підрозділів, заступника міністра стратегічних галузей промисловості Артема Романюкова та співзасновника Buntar Aerospace Івана Каунова. Військові зазначили, що росіяни значно покращили свій безпілотний парк і підготовку особового складу, що створює серйозні проблеми для українських розвідувальних БпЛА літакового типу. Зокрема йдеться про діяльність ворожого підрозділу “Рубікон”, представники якого регулярно перехоплюють дрони Сил оборони навіть на висоті понад 2000 метрів. Учасники дискусії зійшлися на думці, що українським виробникам потрібно працювати над покращенням систем оповіщення та програмного забезпечення дронів, щоб підвищити шанси розвідників ухилитися від дронів-перехоплювачів.

Відомий військовий блогер Сергій “Флеш” Бескрестнов пише, що саме підрозділ “Рубікон” зіграв ключову роль у вибиванні української логістики на курському напрямку, а тепер він діє на Сумщині та Донеччині, атакуючи українські позиції на глибині 20-30 км. Центр перспективних безпілотних технологій “Рубікон” був створений влітку 2024 року, його діяльність курує безпосередньо російський міністр оборони Бєлоусов. Центр має високий пріоритет в забезпеченні технікою та відібраним особовим складом. В нього входять не тільки бойові підрозділи, а й центр розробки БпЛА та НРК, навчальний і аналітичний центри.

За даними “Флеша”, бойові підрозділи “Рубікона” працюють ударними БпЛА типу “Ланцет” і “Молния”,  зенітними та оптоволоконними дронами, FPV дальнього радіусу та іншими засобами.

Лазерна система ППО від китайців

Російські військові отримали на озброєння китайську лазерну систему ППО Silent Hunter для знищення українських безпілотників, повідомляє “Мілітарний”.

Silent Hunter, або LASS (маловисотна лазерна оборонна система), — турель з оптоволоконним лазером потужністю 30 кВт, встановлена на шасі позашляховика, яка, як вважається, була розроблена Китайською академією інженерної фізики. Система оснащена радаром та оптичною станцією для виявлення, відстеження та наведення на ціль. Заявлено, що радар може виявляти цілі на дальності до 5 кілометрів, а оптична станція може захоплювати цілі для супроводу на дальності до 3 кілометрів.

Дальність збиття безпілотників заявлена до 1,5 кілометра, дальність засліплення камер — до 3 кілометрів. Судячи з опублікованих кадрів, російські військові успішно перехоплювали безпілотники на дальності понад 1300 метрів.

Повідомляється, що лазер використовується мобільною групою протиповітряної оборони спеціального підрозділу “Кочевник”.

Supercam S350 стали ще небезпечнішими

Російські інженери застосували нові алгоритми для вдосконалення дронів Supercam. За їхніми словами, це дозволило підвищити точність захоплення цілей дроном та збільшити швидкість його реакції на команди, що надходять від оператора.

Завдяки оновленню система автонаведення стала швидшою і точнішою. Вона захоплює ціль і позначає її на відео рамкою, завдяки чому оператору легко її відстежити.

Модульна конструкція забезпечує швидке складання цього БПЛА і заміну корисного навантаження. Він також має автоматичний і напівавтоматичний режими польоту та можливість зависання над об’єктом.

Універсальна станція управління безпілотниками

У Московському авіаційному інституті створили першу в Росії універсальну станцію зовнішнього пілота. Цей пристрій дозволяє керувати різними типами безпілотників — літакового, гелікоптерного, мультироторного та гібридного типу.

Станція є портативним пристроєм, оснащеним восьмидюймовим сенсорним екраном, панеллю управління і міцним корпусом, захищеним від несприятливих погодних умов і зовнішніх впливів. Акумулятор забезпечує до п’яти годин роботи без заряджання.

Оператору необхідно задати маршрут, вказати ключові точки, висоту, швидкість та додаткові завдання. Наприклад, увімкнення камери, зйомку, зупинку у повітрі. Всі ці дані передаються в систему керування дроном. Як тільки він піднімається у повітря, починається безперервний обмін інформацією із наземною станцією. Оператор також може будь-якої миті відправляти команди на борт літального апарату. Повідомляється, що розробка готова до запуску в серійне виробництво.

Штучний інтелект та стереозір для БпЛА

У Самарі для БпЛА створили систему зі штучним інтелектом та стереоглядом. Система “Навигатор” дозволяє безпілотникам в автономному режимі слідувати за заданими маршрутами, обходити заборонені для польоту зони і самостійно реагувати на перешкоди, що раптово виникають. Облітати безпілотники можуть, у тому числі, інші дрони або птахів, що летять назустріч.

Крім цього нейромережа аналізує місце передбачуваної посадки і визначає, чи немає там об’єктів (машин, людей, небезпечних предметів), що заважають безпілотнику, і чи достатньо там придатний для приземлення рельєф місцевості.

“Навигатор” може забезпечити спільну роботу відразу кількох “смартдронів” у межах однієї заданої ділянки території. Для цього перед польотом потрібно просто позначити робочі та заборонені зони, а далі система все зробить сама, кажуть розробники.

“Стрекоза” – дрон для виявлення вибухових пристроїв  

Московська компанія STT GROUP розпочала практичні випробування оновленого БпЛА-комплексу “Стрекоза”, призначеного для дистанційного виявлення вибухових пристроїв. Цей апарат несе на собі змінений нелінійний локатор.

“Стрекоза” може обстежити місцевість зі швидкістю 5-10 км/год, здатна літати в автоматичному, напівавтоматичному та ручному режимі, а час польоту на одному заряді становить 55 хвилин. Використовувати дрон можна не тільки для виявлення вибухових пристроїв, але й для пошуку людей, що знаходяться під сніговими завалами.

“Радескан-Антидрон” – комплекс для виявлення дронів

“Рособоронекспорт” представив комплекс виявлення, траєкторного супроводу та протидії безпілотним повітряним засобам “Радескан-Антидрон”.

Він може придушувати цілі на відстані до 1,5 км, а виявляти – на відстані 4-6 км. Комплекс оснащений системою візуального супроводу у вигляді гіростабілізованої камери з тепловізором. При цьому можна створювати цілі межі оборони, поєднуючи кілька комплексів у єдину систему. Комплекс може бути виконаний як у стаціонарному вигляді, так і мобільному.

Дрон-камікадзе “Дань-М”

Російські війська почали застосовувати нові дрони-камікадзе “Дань-М” для враження цілей в Україні. Зокрема такі БпЛА запускають з Криму. “Дань-М” – це реактивна мішень для тренування та перевірки ППО, яку Росія переробила на ударний БпЛА, розповідає в своєму каналі експерт Сергій “Флеш” Бескрестнов. Їх можуть використати для відволікання українських систем протиповітряної оборони.

Деякі характеристики БпЛА “Дань-М”:

• час польоту 25 – 40 хвилин;
• швидкість 400 – 750 км на годину;
• висота польоту до 9 км.

Система зв’язку 5G для управління БпЛА

У Томській області протестували лінію зв’язку на базі технології 5G для одночасного управління п’ятьма БПЛА з борту повітряної лабораторії на базі літака ТВС-2МС. Окупантам вдалося забезпечити стійкий зв’язок із наземними терміналами, які імітували телефони з 5G.