Два кольори відваги. Як розвивається українсько-шведська співпраця в defence tech

Найбільш обговорювана тема на українських defence-подіях цієї весни – «пробудження» Європи. Очолюють цей тренд скандинавські країни, які за останній час стали найбільшими друзями України у війні. А серед скандинавський країн особливо виділяється Швеція. В березні 2025 року відбулося одразу декілька подій, пов’язаних з українсько-шведською співпрацею в оборонних технологіях. Defender розповідає про них.

31 березня шведський міністр оборони Пол Йонсон оголосив про новий пакет допомоги для України на суму $1,6 млрд. Це рекордний пакет військової допомоги від Швеції. Найбільшу його частину складає закупівля техніки та боєприпасів для України у шведських виробників. В той же час, понад $0,5 млрд піде на фінансування українського оборонпрому за «данською моделлю».

Увагу Defender також привернула найменша за обсягом фінансування складова пакету – $1,1 млн на спільну розробку штучного інтелекту для БПЛА. Щоправда, подробиці цього проєкту не розкриваються.

Останнім часом українські можновладці неодноразово заявляли про плани розвивати AI для оборони та інших цілей на державному рівні. Зокрема йдеться й про створення української LLM (великої мовної моделі). В Мінцифри кажуть, що національна LLM може запрацювати вже в листопаді-грудні 2025 року. Вона дасть змогу зберігати та обробляти дані всередині країни, що стратегічно важливо для використання ШІ в обороні.

Що робили у Києві представники BAE Systems, Scania, Saab та Volvo

Трохи раніше, у другій половині березня, в Києві побувала велика делегація зі Швеції. Цей візит організувала Шведська асоціація оборонної та безпекової індустрії (SOFF). Крім її членів, в делегації також були представники міністерства оборони Швеції та провідних оборонних компаній регіону, зокрема Scandinavian Astor Group, BAE Systems Bofors, BAE Systems Hägglunds AB, Saab, Scania Group, Vesper Group та Volvo Defense. 

Під час візиту учасники шведської делегації побували на івенті від акселератора Defence Builder та державного кластера оборонних технологій Brave1, який проводився в офісі Sigma Software. Шведи познайомилися з діяльністю акселератора та кластера, а також послухали пітчі від семи українських defence-стартапів.

Протягом року SOFF планує ще декілька спеціалізованих візитів, які будуть присвячені автономним системам, дронам та комунікаційній безпеці.

Йонас Ридін: від волонтерської допомоги Україні до залучення у місцевий defence tech

Один із учасників делегації, колишній шведський офіцер, а нині бізнесмен та інвестор Йонас Ридін під час цього візиту став едвайзером українського оборонного акселератора Defence Builder.

Йонас заснував свій перший бізнес ще в 1995 році, а в 2006 відкрив разом із дружиною власну інвестиційну компанію. Загалом він вклався більш ніж в 50 проєктів і здійснив понад 25 екзитів, серед яких IPO. Також він є співзасновником оборонної компанії W5 Solutions та інвестором декількох шведських defence-проєктів.

В 2022 році Ридін заснував благодійну організацію Quartermaster for Ukraine, яка за останні три роки надала ЗСУ допомоги на $20 млн (аптечки, турнікети, рації, дрони, пікапи та інше).

На думку Йонаса, інтерес шведських приватних та інституційних інвесторів до України в цілому та її оборонних технологій залишається високим. Він переконаний, що активне впровадження інновацій та їхнє постійне вдосконалення є виразною рисою українців на фронті. «Жодна армія у світі ще не була змушена впроваджувати нові технології так швидко, як це роблять ЗСУ», – сказав він у нещодавній розмові з Kyiv Post.

Швидкості впроваждення військових інновацій в України мають вчитися всі союзники, переконаний шведський бізнесмен. Він підкреслює, що в Україні дуже потужна освітньо-технічна база, яка тепер має доповнення у вигляді сотень тисяч людей із війсьовим досвідом. Це створює величезний потенціал для розвитку технологічних проєктів, зокрема в таких вертикалях, як безпілотні технології, кібератаки та захист від них, засоби РЕБ, протидія РЕБ та інше. На думку Ридіна, такі проєкти родом з України будуть привабливими для західних інвестицій.

Які українські стартапи пітчились перед делегацією SOFF

Перед делегацією SOFF виступили сім українських стартапів, серед яких були і досвідчені, і молоді команди.

Moodro – стартап, що спеціалізується на портативних системах боротьби з дронами. Серед продуктів Moodro – система протидії FPV, 6-канальний купольний РЕБ, портативний детектор FPV та інтелектуальні автономні системи протидії безпілотникам Spectrfy. Moodro працює з Головним управлінням РЕБ, підрозділами СБУ, спецпідрозділом МВС «КОРД» та інструкторами школи «Боривітер». Засновниця компанії – Наталія Огієнко.

Frontline Robotics займається розробкою та виробництвом роботизованих систем. Основний профіль – автоматизація військових операцій. В портфоліо команди – наземні роботи, дрони та турелі, а також програмне забезпечення для повного циклу бойових дій, від розвідки до бою та звітування. Реалізовані продукти: легкий дрон-бомбер «Лінза», дрон-розвідник Zoom, турель під гранатомет «Буря», модуль керування «Герц». Frontline Robotics забезпечує високу надійність зв’язку, сучасні датчики та здатність працювати в умовах без GPS. Співзасновники: Євгеній Третяк, Олексій Марховський, Павло Косолапкін та Олександр Остапенко.

Засновники Ratel S колись займалися вуличним освітленням, але після початку повномасштабної війни їхній фокус змістився на розробку військових роботизованих комплексів. Основна розробка компанії – однойменна наземна роботизована система Ratel-S, яка використовується для дистанційного мінування та її модифікації, розміновувач Ratel Deminer, електроноші та роботизований комплекс-медсестра. Робот-камікадзе Ratel навесні 2024 року підривав мости на Донеччині, ускладнюючи логістику росіян.

Technohawk спеціалізується на розробці та виробництві FPV-дронів і великих безпілотників вантажопідйомністю понад 20 кг. Продукція компанії спрямована на підтримку сучасних бронетанкових сил за допомогою вдосконалених автономних систем, підвищення бойових і матеріально-технічних можливостей. 

Falcons — стартап, заснований у 2022 році. Спеціалізується на розробці програмно-апаратних рішень для підвищення ефективності військового персоналу. Один із їхніх ключових продуктів, система ETER, — це локатор радіосигналу тактичного рівня, який можна швидко розгорнути та інтегрувати в мережу, пропонуючи цінну ситуаційну обізнаність військовим підрозділам, які діють у складних умовах.

Armor – українська команда розробників, що співпрацює з ЗСУ із 2014 року. Флагманський продукт компанії – мобільний додаток Armor – cистема тактичного рівня, яка підвищує ефективність систем озброєння, дозволяючи підрозділам з високою точністю вражати цілі з прихованих позицій з різних видів зброї, включаючи танки, БМП, міномети тощо. Програмне забезпечення враховує балістичні умови, такі як температура, тиск повітря та вага боєприпасів. Фінансування програми відбувається через фонд «Повернись живим».

Farsight Vision спеціалізується на геопросторовій аналітиці та створенні цифрових двійників, забезпечуючи ситуаційну обізнаність у реальному часі за допомогою обробки кадрів і фотографій, зроблених за допомогою дрона. Платформа дозволяє користувачам взаємодіяти з 3D-моделями та ортографічними зображеннями, забезпечуючи точне відстеження змін на карті. Технологія Farsight Vision полегшує планування будівництва, доставки та інших заходів, пропонуючи цінні інструменти як для військових, так і для цивільних застосувань у моніторингу та управлінні землекористуванням. Платформа посилює цифровізацію територій, полегшуючи операторам прийняття обґрунтованих рішень.

Менеджер з розвитку бізнесу Farsight Vision Олексій Литвиненко каже, що Швеція — одна з небагатьох країн, яка демонструє чітку та рішучу підтримку України як у публічних заявах, так і в реальних діях. «У відваги два кольори — синій і жовтий», – додає він.