Зроблено в Німеччині, відтестовано в Україні: що таке Stark OWE-V Virtus і як він допоможе Силам оборони

14 квітня німецький defence tech-стартап Stark оголосив про вихід зі stealth-режиму. В цей день компанія презентувала свою першу розробку — ударний безпілотник OWE-V Virtus із вертикальним зльотом, X-подібним крилом, бойовою частиною вагою 5 кг і штучним інтелектом на борту.

Stark – один із найгучніших оборонних стартапів Європи. Це новий проєкт німця Флоріана Зайбеля, який також очолює компанію Quantum Systems. Минулого року Stark залучив $15 млн від відомого американського фонду Sequoia Capital.

Окрім Німеччини, у Stark є офіси у Великий Британії та Україні. Defender Media поговорив із операційним директором Stark в Україні Максимом Черкісом про те, чим займається українська команда проєкту і як OWE-V Virtus може допомогти українським Силам оборони.

Що означає вихід Stark із stealth-режиму? 

Ми починаємо офіційно презентувати наші продукти. Поки що оголосили про два. Перший – це ударний дрон OWE-V Virtus з X-подібним крилом і вертикальним зльотом, здатний переносити 5 кг бойової частини і літати на 45-60 км. Він має радіозахищений зв’язок, стійкий до РЕБ, а також технології штучного інтелекту на борту.

Другий продукт – це Stark CWC Minerva, софтверний аналог наземної станції. Це єдина програмна оболонка, яка дозволить працювати зі всією лінійкою продуктів Stark. Лінійка буде розширятися, ми будемо випускати й інші дрони. Поки не можу розкривати деталі, але зрозуміло, що серед них будуть і маленькі, і середні, і великі безпілотники. 

Розкажіть про компанію Stark.

Компанія заснована в Німеччині минулого року. В Києві є українське дочірнє підприємство, яке займається насамперед випробуванням і тестуванням продуктів. Проводити польотні тести в Німеччині дуже складно, та й Німеччина ні з ким не воює. Тому цілком логічно було відкрити тут в Украні дослідно-випробовувальний підрозділ, який би забезпечив релевантний зворотній зв’язок щодо продуктів Stark.

Основна задача українського підрозділу  – це якраз проведення польотних тестів, в тому числі за участі військових. В Європі дуже складно організувати тестування дрона з потужним зв’язком і протидією РЕБ – потрібно було би вирішити купу бюрократичних питань. І це сповільнювало би розвиток продуктів. 

Українська дочка дає зворотний зв’язок, повідомляє, які покращення потрібно внести, які підходи зараз використовуються на фронті, яким є актуальний ConOps (Concept of Operations).

Тобто дрон OWE-V Virtus і програмна оболонка відтестовані саме в Україні?

Так, повністю віддестовані – щоправда, без бойового застосування. Передати дрон на бойові випробування ми плануємо впродовж місяця. 

Скільки коштуватиме дрон?

Ціна поки не розголошується. Єдине, що можу сказати – вона відрізнятиметься для української та європейської моделей. Українська версія буде коштувати дешевше. 

Які підрозділи отримають дрон для випробувань на полі бою? 

Не називатиму конкретні, але з декількома підрозділами вже є домовленості. Також буде залучене командування Сил безпілотних систем, тому що це їхня зона відповідальності. 

Які основні переваги OWE-V Virtus?

Це ударні дрони, які знаходяться на межі між тактичним та оперативним рівнями. З повною БЧ вони можуть літати на 40-45 км. А система зв’язку, яка використовується в дроні, дозволяє йому літати на усі 80 км.

Virtus – це VTOL, безпілотник із вертикальним зльотом. Таким чином, для його запуску не треба розгортати катапульту, на відміну від інших дронів такого рівня і радіусу дії. Старт відбувається впродовж 15 хвилин. Дістали з «бусіка» коробку, встановили дрон, прикріпили крила, провели передполітну підготовку – і все, за чверть години на місці зльоту нікого немає. Це дозволяє запускати дрон доволі близько до лінії бойового зіткнення.

Який зв’язок використовується в дроні? 

Не можу розкривати усіх подробиць щодо типу зв’язку, але він підтримує функцію Mesh і може використовувати в якості ретранслятора більшість розвідувальних дронів, які є на озброєнні Сил оборони. 

Який сценарій використання OWE-V Virtus? Які цілі він може вражати?

Ударні дрони з бойовою частиною 5 кг використовуються, в першу чергу, проти захищених систем РСЗВ та ППО – зокрема російських ТОС і «Тор». Тобто йдеться не про «залізну бляшанку» типу «Камазу» з «БУКом», які не мають броні та які можна підірвати зарядом у 3 кг. В ТОС і «Тор» є броня, хоч і невелика.

Друга категорія цілей – логістика. Транспортні засоби, які перевозять боєприпаси, а також паливно-мастильні матеріали. Йдеться про колонни – потрапляючи в один транспортний засіб, уламкова частина дозволяє накрити й інші. 

Скільки таких дронів Stark планує виробляти в місяць, у рік? 

Ми не хочемо бігти попереду паровоза. Спочатку виріб пройде бойові випробування в підрозділах, потім вони озвучать потреби, і вже потім буде зрозуміло, яку кількість потрібно поставити. 

Але оскільки ми чітко розмежовуємо українську та європейську версії, то в німецького хедофісу є розуміння того, що в разі великого запиту українських військових на цей дрон – в Україні буде створюватися локальне виробництво. В такому разі компонентна база буде поставлятися з Європи, а все, що можна зробити в Україні, буде робитися тут. А це робочі місця, податки і так далі.

Чому такий дрон потрібен на фронті? 

Кількість ворожих цілей для нього – тих самих ЗРК та РСЗВ – невпинно зростає. При цьому наразі аналогів OWE-V Virtus нема ні в Україні, ні в Європі. Немає дрона з вертикальним зльотом і бойовою частиною в 5 кг вибухівки. 

Так, є літачки-планери з такою бойовою частиною, але з планерами є свої нюанси – це і зліт, і маневреність. Як я вже казав, OWE-V Virtus злітає вертикально без катапульти за 15 хвилин, має X-образне крило, тому він дуже маневрений. AI на борту дозволяє йому самостійно розпізнавати й захоплювати ціль. І вражати її, навіть якщо втрачено зв’язок або в умовах активної роботи ворожих засобів РЕБ. 

Це і є killer feature цього дрона? 

Так, але не тільки. Досить маневрені дрони такого типу є і в українських виробників – зокрема, «Булава» від DeViRo. Але в них значно нижча крейсерська швидкість. У OWE-V Virtus крейсерська швидкість – близько 120 км/год, тобто 30 м/с. А при заході на ціль вона може досягати більше 60 м/с – понад 200 км на годину.